| працьови́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | працьови́тий | працьови́та | працьови́те | працьови́ті |
| родовий | працьови́того | працьови́тої | працьови́того | працьови́тих |
| давальний | працьови́тому | працьови́тій | працьови́тому | працьови́тим |
| знахідний | працьови́того, працьови́тий | працьови́ту | працьови́те | працьови́тих, працьови́ті |
| орудний | працьови́тим | працьови́тою | працьови́тим | працьови́тими |
| місцевий | на/у працьови́тому, працьови́тім | на/у працьови́тій | на/у працьови́тому, працьови́тім | на/у працьови́тих |