| | | | |
| презре́нний – прикметник | | | | |
| | | | |
| (який викликає зневагу) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | презре́нний | презре́нна | презре́нне | презре́нні |
| родовий | презре́нного | презре́нної | презре́нного | презре́нних |
| давальний | презре́нному | презре́нній | презре́нному | презре́нним |
| знахідний | презре́нний, презре́нного | презре́нну | презре́нне | презре́нні, презре́нних |
| орудний | презре́нним | презре́нною | презре́нним | презре́нними |
| місцевий | на/у презре́нному, презре́ннім | на/у презре́нній | на/у презре́нному, презре́ннім | на/у презре́нних |
| | | | |
| [розм., рідко, переважно у складі фразеологізму] | | | | |
