| приверта́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | приверта́тися, приверта́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | приверта́ймося, приверта́ймось | |
| 2 особа | приверта́йся, приверта́йсь | приверта́йтеся, приверта́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | приверта́тимуся, приверта́тимусь | приверта́тимемося, приверта́тимемось, приверта́тимемся |
| 2 особа | приверта́тимешся | приверта́тиметеся, приверта́тиметесь |
| 3 особа | приверта́тиметься | приверта́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | приверта́юся, приверта́юсь | приверта́ємося, приверта́ємось, приверта́ємся |
| 2 особа | приверта́єшся | приверта́єтеся, приверта́єтесь |
| 3 особа | приверта́ється | приверта́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| приверта́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | приверта́вся, приверта́всь | приверта́лися, приверта́лись |
| жін. р. | приверта́лася, приверта́лась | |
| сер. р. | приверта́лося, приверта́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| приверта́вшись | ||