| приво́дець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (призвідник бунту, змови) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | приво́дець | приві́дці |
| родовий | приві́дця | приві́дців |
| давальний | приві́дцеві, приві́дцю | приві́дцям |
| знахідний | приві́дця | приві́дців |
| орудний | приві́дцем | приві́дцями |
| місцевий | на/у приві́дцеві, приві́дцю, приві́дці | на/у приві́дцях |
| кличний | приві́дцю | приві́дці |
| [рідко] |