привселю́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | привселю́дний | привселю́дна | привселю́дне | привселю́дні |
родовий | привселю́дного | привселю́дної | привселю́дного | привселю́дних |
давальний | привселю́дному | привселю́дній | привселю́дному | привселю́дним |
знахідний | привселю́дний | привселю́дну | привселю́дне | привселю́дні |
орудний | привселю́дним | привселю́дною | привселю́дним | привселю́дними |
місцевий | на/у привселю́дному, привселю́днім | на/у привселю́дній | на/у привселю́дному, привселю́днім | на/у привселю́дних |