привідни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | привідни́й | привідна́ | привідне́ | привідні́ |
родовий | привідно́го | привідно́ї | привідно́го | привідни́х |
давальний | привідно́му | привідні́й | привідно́му | привідни́м |
знахідний | привідни́й, привідно́го | привідну́ | привідне́ | привідні́, привідни́х |
орудний | привідни́м | привідно́ю | привідни́м | привідни́ми |
місцевий | на/у привідно́му, привідні́м | на/у привідні́й | на/у привідно́му, привідні́м | на/у привідни́х |