приві́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | приві́тний | приві́тна | приві́тне | приві́тні |
родовий | приві́тного | приві́тної | приві́тного | приві́тних |
давальний | приві́тному | приві́тній | приві́тному | приві́тним |
знахідний | приві́тний, приві́тного | приві́тну | приві́тне | приві́тні, приві́тних |
орудний | приві́тним | приві́тною | приві́тним | приві́тними |
місцевий | на/у приві́тному, приві́тнім | на/у приві́тній | на/у приві́тному, приві́тнім | на/у приві́тних |