| при́глухий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | при́глухий | при́глуха | при́глухе | при́глухі |
| родовий | при́глухого | при́глухої | при́глухого | при́глухих |
| давальний | при́глухому | при́глухій | при́глухому | при́глухим |
| знахідний | при́глухий, при́глухого | при́глуху | при́глухе | при́глухі, при́глухих |
| орудний | при́глухим | при́глухою | при́глухим | при́глухими |
| місцевий | на/у при́глухому, при́глухім | на/у при́глухій | на/у при́глухому, при́глухім | на/у при́глухих |