| пригово́рювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | пригово́рювання | |
| родовий | пригово́рювання | |
| давальний | пригово́рюванню | |
| знахідний | пригово́рювання | |
| орудний | пригово́рюванням | |
| місцевий | на/у пригово́рюванні, пригово́рюванню | |
| кличний | пригово́рювання* | |
| [розм.] |