придве́рник – іменник чоловічого роду, істота | ||
(сторож біля дверей) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | придве́рник | придве́рники |
родовий | придве́рника | придве́рників |
давальний | придве́рникові, придве́рнику | придве́рникам |
знахідний | придве́рника | придве́рників |
орудний | придве́рником | придве́рниками |
місцевий | на/у придве́рникові, придве́рнику | на/у придве́рниках |
кличний | придве́рнику | придве́рники |
[арх.] |