| | |
| призвича́їтися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | призвича́їтися, призвича́їтись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | призвича́ймося, призвича́ймось |
| 2 особа | призвича́йся, призвича́йсь | призвича́йтеся, призвича́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | призвича́юся, призвича́юсь | призвича́їмося, призвича́їмось, призвича́їмся |
| 2 особа | призвича́їшся | призвича́їтеся, призвича́їтесь |
| 3 особа | призвича́їться | призвича́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | призвича́ївся, призвича́ївсь | призвича́їлися, призвича́їлись |
| жін.р. | призвича́їлася, призвича́їлась |
| сер.р. | призвича́їлося, призвича́їлось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| призвича́ївшись |
