| прикмі́тити – дієслово доконаного виду | ||
| (помітити) | ||
| Інфінітив | прикмі́тити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прикмі́тьмо | |
| 2 особа | прикмі́ть | прикмі́тьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прикмі́чу | прикмі́тимо, прикмі́тим |
| 2 особа | прикмі́тиш | прикмі́тите |
| 3 особа | прикмі́тить | прикмі́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прикмі́тив | прикмі́тили |
| жін.р. | прикмі́тила | |
| сер.р. | прикмі́тило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прикмі́тивши | ||