| | |
| приколиха́ти – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | приколиха́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | приколиші́мо, приколиха́ймо, приколиші́м |
| 2 особа | приколиши́, приколиха́й | приколиші́ть, приколиха́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | приколишу́, приколиха́ю | приколи́шемо, приколи́шем, приколиха́ємо, приколиха́єм |
| 2 особа | приколи́шеш, приколиха́єш | приколи́шете, приколиха́єте |
| 3 особа | приколи́ше, приколиха́є | приколи́шуть, приколиха́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | приколиха́в | приколиха́ли |
| жін.р. | приколиха́ла |
| сер.р. | приколиха́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| приколи́ханий |
| Безособова форма |
| приколи́хано |
| Дієприслівник |
| приколиха́вши |
