| прико́рмлений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прико́рмлений | прико́рмлена | прико́рмлене | прико́рмлені |
| родовий | прико́рмленого | прико́рмленої | прико́рмленого | прико́рмлених |
| давальний | прико́рмленому | прико́рмленій | прико́рмленому | прико́рмленим |
| знахідний | прико́рмленого, прико́рмлений | прико́рмлену | прико́рмлене | прико́рмлених, прико́рмлені |
| орудний | прико́рмленим | прико́рмленою | прико́рмленим | прико́рмленими |
| місцевий | на/у прико́рмленому, прико́рмленім | на/у прико́рмленій | на/у прико́рмленому, прико́рмленім | на/у прико́рмлених |
| [розм.] | ||||