| прико́рмлювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | прико́рмлювання | |
| родовий | прико́рмлювання | |
| давальний | прико́рмлюванню | |
| знахідний | прико́рмлювання | |
| орудний | прико́рмлюванням | |
| місцевий | на/у прико́рмлюванні, прико́рмлюванню | |
| кличний | прико́рмлювання* |