| | |
| прико́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прико́чуватися, прико́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прико́чуймося, прико́чуймось |
| 2 особа | прико́чуйся, прико́чуйсь | прико́чуйтеся, прико́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прико́чуватимуся, прико́чуватимусь | прико́чуватимемося, прико́чуватимемось, прико́чуватимемся |
| 2 особа | прико́чуватимешся | прико́чуватиметеся, прико́чуватиметесь |
| 3 особа | прико́чуватиметься | прико́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прико́чуюся, прико́чуюсь | прико́чуємося, прико́чуємось, прико́чуємся |
| 2 особа | прико́чуєшся | прико́чуєтеся, прико́чуєтесь |
| 3 особа | прико́чується | прико́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прико́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прико́чувався, прико́чувавсь | прико́чувалися, прико́чувались |
| жін. р. | прико́чувалася, прико́чувалась |
| сер. р. | прико́чувалося, прико́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прико́чувавшись |
