| принагі́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | принагі́дний | принагі́дна | принагі́дне | принагі́дні |
| родовий | принагі́дного | принагі́дної | принагі́дного | принагі́дних |
| давальний | принагі́дному | принагі́дній | принагі́дному | принагі́дним |
| знахідний | принагі́дний | принагі́дну | принагі́дне | принагі́дні |
| орудний | принагі́дним | принагі́дною | принагі́дним | принагі́дними |
| місцевий | на/у принагі́дному, принагі́днім | на/у принагі́дній | на/у принагі́дному, принагі́днім | на/у принагі́дних |