| прина́дливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прина́дливий | прина́длива | прина́дливе | прина́дливі |
| родовий | прина́дливого | прина́дливої | прина́дливого | прина́дливих |
| давальний | прина́дливому | прина́дливій | прина́дливому | прина́дливим |
| знахідний | прина́дливий, прина́дливого | прина́дливу | прина́дливе | прина́дливі, прина́дливих |
| орудний | прина́дливим | прина́дливою | прина́дливим | прина́дливими |
| місцевий | на/у прина́дливому, прина́дливім | на/у прина́дливій | на/у прина́дливому, прина́дливім | на/у прина́дливих |
| [рідко] | ||||