| припа́й – іменник чоловічого роду | ||
| (смуга криги, що міцно примерзла до берега) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | припа́й | припа́ї |
| родовий | припа́ю | припа́їв |
| давальний | припа́ю, припа́єві | припа́ям |
| знахідний | припа́й | припа́ї |
| орудний | припа́єм | припа́ями |
| місцевий | на/у припа́ї, припа́ю | на/у припа́ях |
| кличний | припа́ю* | припа́ї* |