| | |
| приповісти́ся – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (звірятися кому-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | приповісти́ся, приповісти́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | припові́мся | приповімо́ся, приповімо́сь |
| 2 особа | приповіси́ся, приповіси́сь | приповісте́ся, приповісте́сь |
| 3 особа | припові́сться | приповідя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | припові́вся, припові́всь | приповіли́ся, приповіли́сь |
| жін.р. | приповіла́ся, приповіла́сь |
| сер.р. | приповіло́ся, приповіло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| припові́вшись |
