| | |
| припрова́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (доставлятися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | припрова́джуватися, припрова́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | припрова́джуймося, припрова́джуймось |
| 2 особа | припрова́джуйся, припрова́джуйсь | припрова́джуйтеся, припрова́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | припрова́джуватимуся, припрова́джуватимусь | припрова́джуватимемося, припрова́джуватимемось, припрова́джуватимемся |
| 2 особа | припрова́джуватимешся | припрова́джуватиметеся, припрова́джуватиметесь |
| 3 особа | припрова́джуватиметься | припрова́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | припрова́джуюся, припрова́джуюсь | припрова́джуємося, припрова́джуємось, припрова́джуємся |
| 2 особа | припрова́джуєшся | припрова́джуєтеся, припрова́джуєтесь |
| 3 особа | припрова́джується | припрова́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| припрова́джуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | припрова́джувався, припрова́джувавсь | припрова́джувалися, припрова́джувались |
| жін. р. | припрова́джувалася, припрова́джувалась |
| сер. р. | припрова́джувалося, припрова́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| припрова́джувавшись |
