| | |
| присві́дчитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (переконатися, пересвідчитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | присві́дчитися, присві́дчитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | присві́дчмося, присві́дчмось, присві́дчімося, присві́дчімось, присві́дчімся |
| 2 особа | присві́дчся, присві́дчися, присві́дчись | присві́дчтеся, присві́дчтесь, присві́дчіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | присві́дчуся, присві́дчусь | присві́дчимося, присві́дчимось, присві́дчимся |
| 2 особа | присві́дчишся | присві́дчитеся, присві́дчитесь |
| 3 особа | присві́дчиться | присві́дчаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | присві́дчився, присві́дчивсь | присві́дчилися, присві́дчились |
| жін.р. | присві́дчилася, присві́дчилась |
| сер.р. | присві́дчилося, присві́дчилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| присві́дчившись |
