| | |
| присмути́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | присмути́тися, присмути́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | присмуті́мося, присмуті́мось, присмуті́мся |
| 2 особа | присмути́ся, присмути́сь | присмуті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | присмучу́ся, присмучу́сь | присмутимо́ся, присмутимо́сь, присмути́мся |
| 2 особа | присмути́шся | присмутите́ся, присмутите́сь |
| 3 особа | присмути́ться | присмутя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | присмути́вся, присмути́всь | присмути́лися, присмути́лись |
| жін.р. | присмути́лася, присмути́лась |
| сер.р. | присмути́лося, присмути́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| присмути́вшись |
