| | |
| пристрі́лювати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (убивати або добивати пострілом) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пристрі́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пристрі́люймо |
| 2 особа | пристрі́люй | пристрі́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пристрі́люватиму | пристрі́люватимемо, пристрі́люватимем |
| 2 особа | пристрі́люватимеш | пристрі́люватимете |
| 3 особа | пристрі́люватиме | пристрі́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пристрі́люю | пристрі́люємо, пристрі́люєм |
| 2 особа | пристрі́люєш | пристрі́люєте |
| 3 особа | пристрі́лює | пристрі́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пристрі́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пристрі́лював | пристрі́лювали |
| жін. р. | пристрі́лювала |
| сер. р. | пристрі́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| пристрі́люваний |
| Безособова форма |
| пристрі́лювано |
| Дієприслівник |
| пристрі́лювавши |
