| присяга́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | присяга́тися, присяга́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | присяга́ймося, присяга́ймось | |
| 2 особа | присяга́йся, присяга́йсь | присяга́йтеся, присяга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | присяга́тимуся, присяга́тимусь | присяга́тимемося, присяга́тимемось, присяга́тимемся |
| 2 особа | присяга́тимешся | присяга́тиметеся, присяга́тиметесь |
| 3 особа | присяга́тиметься | присяга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | присяга́юся, присяга́юсь | присяга́ємося, присяга́ємось, присяга́ємся |
| 2 особа | присяга́єшся | присяга́єтеся, присяга́єтесь |
| 3 особа | присяга́ється | присяга́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| присяга́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | присяга́вся, присяга́всь | присяга́лися, присяга́лись |
| жін. р. | присяга́лася, присяга́лась | |
| сер. р. | присяга́лося, присяга́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| присяга́вшись | ||