| притама́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | притама́нний | притама́нна | притама́нне | притама́нні |
| родовий | притама́нного | притама́нної | притама́нного | притама́нних |
| давальний | притама́нному | притама́нній | притама́нному | притама́нним |
| знахідний | притама́нний, притама́нного | притама́нну | притама́нне | притама́нні, притама́нних |
| орудний | притама́нним | притама́нною | притама́нним | притама́нними |
| місцевий | на/у притама́нному, притама́ннім | на/у притама́нній | на/у притама́нному, притама́ннім | на/у притама́нних |