| притамува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | притамува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | притаму́ймо | |
| 2 особа | притаму́й | притаму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | притаму́ю | притаму́ємо, притаму́єм |
| 2 особа | притаму́єш | притаму́єте |
| 3 особа | притаму́є | притаму́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | притамува́в | притамува́ли |
| жін.р. | притамува́ла | |
| сер.р. | притамува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| притамо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| притамо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| притамува́вши | ||