| приту́хти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (перестати горіти; поступово зменшитися) | ||
| Інфінітив | приту́хти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | приту́хне | приту́хнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | приту́х | приту́хли |
| жін.р. | приту́хла | |
| сер.р. | приту́хло | |
| Активний дієприкметник | ||
| приту́хлий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| приту́хши | ||