| | |
| причиня́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (зачинятися нещільно) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | причиня́тися, причиня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | причиня́тиметься | причиня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | причиня́ється | причиня́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| причиня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | причиня́вся, причиня́всь | причиня́лися, причиня́лись |
| жін. р. | причиня́лася, причиня́лась |
| сер. р. | причиня́лося, причиня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| причиня́вшись |
