| | |
| причува́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (бути ледве чутним) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | причува́тися, причува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | причува́тиметься | причува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | причу́вається | причу́ваються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| причу́ваючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | причува́вся, причува́всь | причува́лися, причува́лись |
| жін. р. | причува́лася, причува́лась |
| сер. р. | причува́лося, причува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| причува́вшись |
