| | |
| проба́витися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проба́витися, проба́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проба́вмося, проба́вмось |
| 2 особа | проба́вся | проба́втеся, проба́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проба́влюся, проба́влюсь | проба́вимося, проба́вимось, проба́вимся |
| 2 особа | проба́вишся | проба́витеся, проба́витесь |
| 3 особа | проба́виться | проба́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | проба́вився, проба́вивсь | проба́вилися, проба́вились |
| жін.р. | проба́вилася, проба́вилась |
| сер.р. | проба́вилося, проба́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проба́вившись |
