| пробача́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | пробача́тися, пробача́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пробача́ймося, пробача́ймось | |
| 2 особа | пробача́йся, пробача́йсь | пробача́йтеся, пробача́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пробача́тимуся, пробача́тимусь | пробача́тимемося, пробача́тимемось, пробача́тимемся |
| 2 особа | пробача́тимешся | пробача́тиметеся, пробача́тиметесь |
| 3 особа | пробача́тиметься | пробача́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пробача́юся, пробача́юсь | пробача́ємося, пробача́ємось, пробача́ємся |
| 2 особа | пробача́єшся | пробача́єтеся, пробача́єтесь |
| 3 особа | пробача́ється | пробача́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| пробача́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | пробача́вся, пробача́всь | пробача́лися, пробача́лись |
| жін. р. | пробача́лася, пробача́лась | |
| сер. р. | пробача́лося, пробача́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пробача́вшись | ||