| проброди́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (проблукати якийсь час) | ||
| Інфінітив | проброди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проброді́мо, проброді́м | |
| 2 особа | проброди́ | проброді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проброджу́ | пробро́димо, пробро́дим |
| 2 особа | пробро́диш | пробро́дите |
| 3 особа | пробро́дить | пробро́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проброди́в | проброди́ли |
| жін.р. | проброди́ла | |
| сер.р. | проброди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проброди́вши | ||