| | |
| про́буватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | про́буватися, про́буватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | про́буймося, про́буймось |
| 2 особа | про́буйся, про́буйсь | про́буйтеся, про́буйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | про́буватимуся, про́буватимусь | про́буватимемося, про́буватимемось, про́буватимемся |
| 2 особа | про́буватимешся | про́буватиметеся, про́буватиметесь |
| 3 особа | про́буватиметься | про́буватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | про́буюся, про́буюсь | про́буємося, про́буємось, про́буємся |
| 2 особа | про́буєшся | про́буєтеся, про́буєтесь |
| 3 особа | про́бується | про́буються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| про́буючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | про́бувався, про́бувавсь | про́бувалися, про́бувались |
| жін. р. | про́бувалася, про́бувалась |
| сер. р. | про́бувалося, про́бувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| про́бувавшись |
