| | |
| пробува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (перебувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пробува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пробува́ймо |
| 2 особа | пробува́й | пробува́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пробува́тиму | пробува́тимемо, пробува́тимем |
| 2 особа | пробува́тимеш | пробува́тимете |
| 3 особа | пробува́тиме | пробува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пробува́ю | пробува́ємо, пробува́єм |
| 2 особа | пробува́єш | пробува́єте |
| 3 особа | пробува́є | пробува́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пробува́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пробува́в | пробува́ли |
| жін. р. | пробува́ла |
| сер. р. | пробува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пробува́вши |
