| провальцюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | провальцюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | провальцю́ймо | |
| 2 особа | провальцю́й | провальцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | провальцю́ю | провальцю́ємо, провальцю́єм |
| 2 особа | провальцю́єш | провальцю́єте |
| 3 особа | провальцю́є | провальцю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | провальцюва́в | провальцюва́ли |
| жін.р. | провальцюва́ла | |
| сер.р. | провальцюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| провальцьо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| провальцьо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| провальцюва́вши | ||