| | | | |
| проводжа́ючий1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (від: проводжа”ти) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | проводжа́ючий | проводжа́юча | проводжа́юче | проводжа́ючі |
| родовий | проводжа́ючого | проводжа́ючої | проводжа́ючого | проводжа́ючих |
| давальний | проводжа́ючому | проводжа́ючій | проводжа́ючому | проводжа́ючим |
| знахідний | проводжа́ючий, проводжа́ючого | проводжа́ючу | проводжа́юче | проводжа́ючі, проводжа́ючих |
| орудний | проводжа́ючим | проводжа́ючою | проводжа́ючим | проводжа́ючими |
| місцевий | на/у проводжа́ючому, проводжа́ючім | на/у проводжа́ючій | на/у проводжа́ючому, проводжа́ючім | на/у проводжа́ючих |
