| | |
| проволово́дитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проволово́дитися, проволово́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проволово́дьмося, проволово́дьмось |
| 2 особа | проволово́дься | проволово́дьтеся, проволово́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проволово́джуся, проволово́джусь | проволово́димося, проволово́димось, проволово́димся |
| 2 особа | проволово́дишся | проволово́дитеся, проволово́дитесь |
| 3 особа | проволово́диться | проволово́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | проволово́дився, проволово́дивсь | проволово́дилися, проволово́дились |
| жін.р. | проволово́дилася, проволово́дилась |
| сер.р. | проволово́дилося, проволово́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проволово́дившись |
