| проворкува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проворкува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проворку́ймо | |
| 2 особа | проворку́й | проворку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проворку́ю | проворку́ємо, проворку́єм |
| 2 особа | проворку́єш | проворку́єте |
| 3 особа | проворку́є | проворку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проворкува́в | проворкува́ли |
| жін.р. | проворкува́ла | |
| сер.р. | проворкува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проворкува́вши | ||