| | | | |
| провоско́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | провоско́ваний | провоско́вана | провоско́ване | провоско́вані |
| родовий | провоско́ваного | провоско́ваної | провоско́ваного | провоско́ваних |
| давальний | провоско́ваному | провоско́ваній | провоско́ваному | провоско́ваним |
| знахідний | провоско́ваний | провоско́вану | провоско́ване | провоско́вані |
| орудний | провоско́ваним | провоско́ваною | провоско́ваним | провоско́ваними |
| місцевий | на/у провоско́ваному, провоско́ванім | на/у провоско́ваній | на/у провоско́ваному, провоско́ванім | на/у провоско́ваних |
