| | |
| прово́щувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прово́щувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прово́щуймо |
| 2 особа | прово́щуй | прово́щуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прово́щуватиму | прово́щуватимемо, прово́щуватимем |
| 2 особа | прово́щуватимеш | прово́щуватимете |
| 3 особа | прово́щуватиме | прово́щуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прово́щую | прово́щуємо, прово́щуєм |
| 2 особа | прово́щуєш | прово́щуєте |
| 3 особа | прово́щує | прово́щують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прово́щуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прово́щував | прово́щували |
| жін. р. | прово́щувала |
| сер. р. | прово́щувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прово́щувавши |
