| | | | |
| прогарто́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | прогарто́ваний | прогарто́вана | прогарто́ване | прогарто́вані |
| родовий | прогарто́ваного | прогарто́ваної | прогарто́ваного | прогарто́ваних |
| давальний | прогарто́ваному | прогарто́ваній | прогарто́ваному | прогарто́ваним |
| знахідний | прогарто́ваний, прогарто́ваного | прогарто́вану | прогарто́ване | прогарто́вані, прогарто́ваних |
| орудний | прогарто́ваним | прогарто́ваною | прогарто́ваним | прогарто́ваними |
| місцевий | на/у прогарто́ваному, прогарто́ванім | на/у прогарто́ваній | на/у прогарто́ваному, прогарто́ванім | на/у прогарто́ваних |
