| | |
| прогарто́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прогарто́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прогарто́вуймо |
| 2 особа | прогарто́вуй | прогарто́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прогарто́вуватиму | прогарто́вуватимемо, прогарто́вуватимем |
| 2 особа | прогарто́вуватимеш | прогарто́вуватимете |
| 3 особа | прогарто́вуватиме | прогарто́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прогарто́вую | прогарто́вуємо, прогарто́вуєм |
| 2 особа | прогарто́вуєш | прогарто́вуєте |
| 3 особа | прогарто́вує | прогарто́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прогарто́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прогарто́вував | прогарто́вували |
| жін. р. | прогарто́вувала |
| сер. р. | прогарто́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| прогарто́вуваний |
| Безособова форма |
| прогарто́вувано |
| Дієприслівник |
| прогарто́вувавши |
