| прогуготі́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прогуготі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | прогуготи́ть | прогуготя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прогуготі́в | прогуготі́ли |
| жін.р. | прогуготі́ла | |
| сер.р. | прогуготі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прогуготі́вши | ||