| продублюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (від: дублюва”ти) | ||
| Інфінітив | продублюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | продублю́ймо | |
| 2 особа | продублю́й | продублю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | продублю́ю | продублю́ємо, продублю́єм |
| 2 особа | продублю́єш | продублю́єте |
| 3 особа | продублю́є | продублю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | продублюва́в | продублюва́ли |
| жін.р. | продублюва́ла | |
| сер.р. | продублюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| продубльо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| продубльо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| продублюва́вши | ||