| | |
| проду́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (дутися якийсь час) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проду́тися, проду́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | продмі́мося, продмі́мось, продмі́мся, проду́ймося, проду́ймось |
| 2 особа | продми́ся, продми́сь, проду́йся, проду́йсь | продмі́ться, проду́йтеся, проду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | продму́ся, продму́сь, проду́йся, проду́йсь | продмемо́ся, продмемо́сь, продме́мся, проду́ємося, проду́ємось, проду́ємся |
| 2 особа | продме́шся, проду́єшся | продме́теся, продме́тесь, проду́єтеся, проду́єтесь |
| 3 особа | продме́ться, проду́ється | продму́ться, проду́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | проду́вся, проду́всь | продули́ся, продули́сь |
| жін.р. | продула́ся, продула́сь |
| сер.р. | продуло́ся, продуло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проду́вшись |
