| | |
| проки́нутися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проки́нутися, проки́нутись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проки́ньмося, проки́ньмось |
| 2 особа | проки́нься | проки́ньтеся, проки́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проки́нуся, проки́нусь | проки́немося, проки́немось, проки́немся |
| 2 особа | проки́нешся | проки́нетеся, проки́нетесь |
| 3 особа | проки́неться | проки́нуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | проки́нувся, проки́нувсь | проки́нулися, проки́нулись |
| жін.р. | проки́нулася, проки́нулась |
| сер.р. | проки́нулося, проки́нулось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проки́нувшись |
