прокомуністи́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | прокомуністи́чний | прокомуністи́чна | прокомуністи́чне | прокомуністи́чні |
родовий | прокомуністи́чного | прокомуністи́чної | прокомуністи́чного | прокомуністи́чних |
давальний | прокомуністи́чному | прокомуністи́чній | прокомуністи́чному | прокомуністи́чним |
знахідний | прокомуністи́чний, прокомуністи́чного | прокомуністи́чну | прокомуністи́чне | прокомуністи́чні, прокомуністи́чних |
орудний | прокомуністи́чним | прокомуністи́чною | прокомуністи́чним | прокомуністи́чними |
місцевий | на/у прокомуністи́чному, прокомуністи́чнім | на/у прокомуністи́чній | на/у прокомуністи́чному, прокомуністи́чнім | на/у прокомуністи́чних |