| | |
| прокури́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прокури́тися, прокури́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прокурі́мося, прокурі́мось, прокурі́мся |
| 2 особа | прокури́ся, прокури́сь | прокурі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прокурю́ся, прокурю́сь | проку́римося, проку́римось, проку́римся |
| 2 особа | проку́ришся | проку́ритеся, проку́ритесь |
| 3 особа | проку́риться | проку́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прокури́вся, прокури́всь | прокури́лися, прокури́лись |
| жін.р. | прокури́лася, прокури́лась |
| сер.р. | прокури́лося, прокури́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прокури́вшись |
