| прокури́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокури́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокурі́мо, прокурі́м | |
| 2 особа | прокури́ | прокурі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокурю́ | проку́римо, проку́рим |
| 2 особа | проку́риш | проку́рите |
| 3 особа | проку́рить | проку́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокури́в | прокури́ли |
| жін.р. | прокури́ла | |
| сер.р. | прокури́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проку́рений | ||
| Безособова форма | ||
| проку́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| прокури́вши | ||